Пошук запитів, перегляд відео, спілкування в соцмережах — без цього складно уявити наш день. Адже понад дві третини населення використовує інтернет. Проте чи замислювалися ви як з’явився інтернет та як він розвивається? У статті розглянемо історію створення Всесвітньої павутини від часів Холодної війни до сьогодні.
Перші згадки сягають 1960-х років. Проте історія інтернету починається дещо пізніше.
У 1969 році вчені займалися розробкою комп’ютерної мережі, яка могла б функціонувати навіть у разі ядерної атаки, попри вихід із ладу деяких її частин. Проєкт отримав назву ARPANET (Advanced Research Institute Network). Цього ж року у чотирьох університетах США на комп’ютери встановили вузли мережі ARPANET (Advanced Research Institute Network).
Мережа зростала, і до розробки проєкту долучалося дедалі більше вчених. Наприкінці 1974 року комп’ютерні вчені Боб Кан і Вінт Серф створили концепцію IP (Internet Protocol) і TCP (Transmission Control Protocol) — набір протоколів, які керують переміщенням даних мережею. Простими словами протоколи дозволили комп’ютерам “розмовляти однією мовою”.
Хто винайшов інтернет?
Відповісти на питання хто створив інтернет важко, адже він став результатом діяльності великої кількості вчених.
“Батьком” інтернету вважають комп’ютерного вченого Тіма Бернерса-Лі, який у 1980-х роках створив Всесвітнє павутиння — WWW. Це вплинуло на розвиток глобальної мережі, адже зробило його доступним для більшої аудиторії.
Створення HTML-коду та вебсайтів
Історія виникнення інтернету була б неможлива без HTML-коду. Винайшов його Тім Бернерс-Лі, якого часто називають “батьком інтернету”. Саме цей код став основою у створенні вебсайту WWW (World Wide Web). Відтепер користувачі мали доступ до даних та орієнтуватися в Інтернеті через гіперпосилання.
Однак через відсутність браузера не можна було публікувати графічні зображення, лише текст. Тому згодом створили браузер Mosaic, який дозволив відображати ще й графіку. А через декілька років на його основі створили браузер Internet Explorer, після чого став доступним ще й перегляд вебсайтів.
Перша електронна пошта
Створення першої електронної адреси дуже вплинуло на розвиток “світової павутини”. В 1971 році програмісту Реймонду Томлінсону вдалося відправити електронне повідомлення самому собі.
У той час він тестував мережу ARPANET. Повідомлення в мережі успішно надсилалися, проте це робилося в межах одного комп’ютера. Після тривалих досліджень програмісту таки вдалося переслати електронний лист іншій людині.
Обмін текстовими повідомленнями також включав відділення імені облікового запису від імені комп’ютера. Томлінсон натрапив на символ @, який ідеально підходив для цього. І по сьогодні цей символ використовується в іменах наших поштових облікових записів.
Винахід програміста зробив спілкування через ARPANET більш ефективним. Проте до 1991 року Національний науковий фонд забороняв використовувати Інтернет у комерційних цілях. Він мав бути доступний лише науковим та військовим організаціям. Лише в 1992 році заборону зняли. Це дало доступ до мережі більшій кількості людей та призвело до швидкого розвитку інтернету.
Коли з’явився інтернет в Україні?
Перше підключення до мережі Інтернет в Україні становили у 1991 році. Це відбулося завдяки спільній роботі Інституту кібернетики НАНУ та польської академічної мережі PIONIER.
У 1992 році зареєстрували українську доменну зону — UA. А вже в середині 1990-х років на ринку почали з’являтися перші телеком-провайдери (ISP). Однак в той час доступ до Інтернету мали переважно наукові та державні організації.
Лише в середині 2000-х років інтернет став доступним для масового користувача.
Сьогодні ми багато говоримо про Інтернет речей або IoT, аналіз даних або Big Data, штучний інтелект і віртуальну, доповнену або змішану реальність. Важливість останніх інновацій впливає на нас у суспільній чи професійній сфері, а також у приватній сфері, вдома.
Насправді історія розвитку Інтернету була інтенсивною, трансформаційною та відбувалася дуже швидкими темпами та стала рушієм інновацій та прогресу в суспільстві – з усіма його світлими й темними гранями.